Deficit-vitamina-D

Дефіцит вітаміну D

Дефіцит вітаміну Д є глобальною проблемою соціальної охорони здоров’я. Близько 1 мільярда людей у всьому світі страждають на дефіцит вітаміну Д, при цьому 50% населення страждає на недостатність вітаміну Д.

Час читання 5 хв

Наш організм потребує достатню кількість вітамінів та мікроелементів для нормального функціонування, тож коли цей баланс порушується виникають збої у роботі органів, як цілісної системи. Нестача вітаміну Д може призвести до серйозних наслідків як для дітей, так і для дорослих. Таким чином підвищується ризик виникнення діабету 2 типу, хвороби Альцгеймера, аутоімунних захворювань тощо.

Загалом, налічується близько шести видів вітаміну Д, або ж кальциферолу, залежно від способу його отримання. Людина отримує вітамін Д під впливом ультрафіолетових променів, а також за допомогою вживання певних продуктів харчування. Від 50% до 90% вітаміну Д надходить від сонця, тоді як лише решта засвоюється з їжі. Така група біологічно-активних речовин відіграє важливу роль для росту клітин, балансу кальцію в крові, зміцнення імунітету, нервової системи, підтримання здоров’я кісток, зубів, волосся.

Етіологія дефіциту вітаміну D

За статистичними даними близько половини населення Землі мають нестачу вітаміну D. Зокрема, люди старшого віку, з надмірною вагою чи госпіталізовані пацієнти частіше страждають на нестачу цього вітаміну.

Є два основні види кальцифелору:

  1. Д2 (ергокальциферол). Його синтезують з рослин та додають до харчових добавок.
  2. Д3 (холекальциферол). Цей вид називають сонячним вітаміном Д, адже він утворюється при взаємодії шкірного покриву та сонячного проміння. Холекальциферол найкраще усуває таку нестачу.

Deficit-vitamina-D

Причинами, через які виникає дефіцит, є:

  • Недостатнє перебування на сонці. Люди, що рідко виходять назовні, мешкають у північних чи південних регіонах, або ж ті, що майже повністю закривають своє тіло (наприклад жінки-мусульманки) переважно мають нестачу цього вітаміну.
  • Харчування, з недостатньою кількістю продуктів, що містять кальциферол.
  • Особливості шкірного покриву, а також застосування сонцезахисних кремів, через що вітамін не поглинається належним чином.
  • Патології внутрішніх органів, через що вітамін не активується. Це можуть бути певні захворювання нирок та печінки.
  • Приймання певних медичних препаратів. Так, проносні засоби, стероїди, протисудомні препарати знижують рівень кальциферолу в крові.

Симптоми дефіциту вітаміну D

Нестача кальциферолу більш гостро проявляється у дітей, спричиняючи рахіт. Такі ознаки нестачі вітаміну Д наступні:

  1. Біль у м’язах.
  2. Слабкість і біль у кістках, неправильний ріст.
  3. Деформативні зміни у суглобах.

У дорослих такий стан характеризується наступними симптомами:

  • Швидка втомлюваність.
  • Слабкість у м’язах, судоми.
  • Порушення сну.
  • Дерматити, алергічні реакції.
  • Знижена стійкість організму до інфекцій.
  • Скачки артеріального тиску.
  • Головні болі.
  • Тривале загоєння ран.
  • Втрата кісткової маси.
  • Часті зміни настрою.
  • Депресивні стани.
  • Порушення менструального циклу, важкий перебіг вагітності, рання менопауза у жінок.

Діагностика

Такий дефіцит можна виявити за допомогою лабораторних аналізів на вітамін D (25(OH)D (D2 + D3)). Норма вітаміну D в крові коливається від 30 до 100 нг/мл.

Також для виявлення деформаційних змін у кістках лікар може призначити проведення рентгенографії або денситометрії. Денситометрія є основним методом діагностики остеопорозу, основним фактором розвитку якого є нестача вітаміну D.

Профілактика та лікування дефіциту вітаміну D

Для профілактики такого стану необхідно додати до раціону м’ясо жирної риби, сир, сметану, молоко, яєчні жовтки, яловичу чи риб’ячу печінку. Також надзвичайно важливо проводити достатньо часу на свіжому повітрі у сонячну погоду.

Лікування дефіциту цього вітаміну полягає у прийманні спеціальних харчових добавок. Рекомендоване дозування вітаміну D для людей похилого та середнього віку – 800-2000 МО (20-50 мкг) на добу, для вагітних та жінок на грудному вигодовуванні – (1500-2000 МО) (37,5-50 мкг), для немовлят: 400-600 МО або (10-15 мкг), а для дітей віком від 1 до 18 років: 600-1000 МО (15-25 мкг).

Поділіться цією статтею: