Швидка навігація по статті
Що таке синдром Аспергера?
Синдром Аспергера – це порушення функціонування та розвитку нервової системи, що належить до розладів аутистичного спектра. Передусім такий розлад проявляється труднощами у соціальній взаємодії, обмеженими інтересами, заняттями та повторюваними шаблонами поведінки. Головна відмінність синдрому Аспергера від дитячого аутизму полягає у відсутності проблем з мовленням та когнітивних порушень.
Таке порушення виникає у дитинстві, має стійкий перебіг та загалом впливає на основні функції центральної нервової системи.
Етіологія синдрому Аспергера
Достеменні причини розвитку синдрому Аспергера невідомі, проте виникнення такої патології пов’язують з факторами генетичних та біологічних порушень.
Вплинути на виникнення синдрому можуть:
- Недоношеність дитини.
- Пізній вік батьків.
- Вплив токсичних речовин на здоров’я жінки під час вагітності.
Запідозрити наявність такого розладу батьки можуть з 5-річного віку дитини, адже особливо помітними стають обмежені соціальні вміння та проблеми при спілкуванні з однолітками. З плином часу ознаки такого розладу мінімізуються, проте труднощі при соціальній взаємодії та адаптації залишаються з людиною на все життя. Перебіг хвороби передусім залежить від навколишніх факторів, сімейного кола, тож терпеливе та турботливе ставлення до особливої дитини є важливим для запобігання погіршення симптомів.
Як зрозуміти, що в тебе синдром Аспергера?
Ознаки синдрому Аспергера різняться залежно від віку людини та інших наявних захворювань. Оскільки така патологія нервової системи часто діагностується пізно, то це може призвести до розвитку депресії та низького рівня життя.
Отже, до ознак такого порушення у дорослих належать:
- Повторювані шаблони поведінки.
- Труднощі при розумінні гумору, сарказму.
- Несприймання жестів, міміки, інтонації голосу.
- Гіперчутливість.
- Відсутність уяви.
У дітей така патологія проявляється такими ознаками:
- Відсутність візуального контакту.
- Уникання взаємодії з однолітками.
- Незвична інтонація голосу.
- Незвичні теми розмов.
- Незадовільний розвиток моторики рук.
- Порушення координації у просторі.
- Труднощі при виконанні таких дій, як: застібання ґудзиків, малювання, письмо.
Варто зауважити, що люди з синдромом Аспергера володіють середнім чи високим інтелектом, хорошою пам’яттю, увагою до деталей, пунктуальністю, чесністю та креативністю, що частково компенсує обмежені уміння поводження у соціумі. Разом з тим люди з таким синдромом можуть показувати недоречну публічну поведінку (роздягання, мастурбація, розмови про секс).
Ускладнення
Ускладненнями такого синдрому аутистичного спектра є затяжні депресії, обсесивно-компульсивний розлад та тривожний розлад без причини. Такі люди мають проблеми при комунікації та соціальній адаптації.
Для уникнення ускладненого перебігу такого порушення лікарі радять проводити ранню адаптацію дитини та отримати допомогу від кваліфікованих спеціалістів.
Діагностика та лікування
Для діагностики хвороби Аспергера фахівець проводить стандартну психіатричну оцінку, до якої належать збір анамнезу членів сім’ї, вивчення поведінки у різних ситуаціях, опис психосоціальних проблем, дослідження когнітивних, сенсорних, адаптивних, мовленнєвих функцій.
Вилікувати синдром Аспергера допоки неможливо, тож терапія спрямована на зменшення тяжкості його проявів. Так, фахівець, враховуючи індивідуальні особливості людини, призначає заняття з логопедом, психотерапію, психологічні тренінги, ерготерапію, лікувальну фізкультуру, приймання медичних препаратів для лікування депресії, усунення агресії, тривоги тощо.